Послання до Филип’ян (UA FIL2004)
Книги > Біблія > Українські переклади > UA FIL2004
Глава 1
1 Павло i Тимофiй, раби Ісуса Христа, всiм святим у Христi Iсусi, що перебувають у Филипах, з єпископами i дияконами:2 благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
3 Дякую Боговi моєму при всякій згадці про вас,
4 завжди у кожнiй молитвi моїй про всiх вас, приносячи з радiстю молитву мою,
5 за вашу участь у благовiстуваннi вiд першого дня аж донинi,
6 будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре дiло, вершитиме його аж до дня Iсуса Христа,
7 як i належить менi думати про всiх вас, бо я маю вас у серцi у кайданах моїх, при захистi та утвердженнi благовiстя, вас усiх, як спiвучасникiв моїх у благодатi.
8 Бог — свiдок, що я люблю всiх вас любов’ю Iсуса Христа
9 i молюся за те, щоб любов ваша ще бiльше i бiльше зростала в пiзнаннi та всякому почуттi,
10 щоб, пiзнаючи те, що краще, ви були чистi i не спiткнулися в день Христа,
11 наповненi плодами праведности Iсусом Христом, на славу i похвалу Божу.
12 Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило бiльшому успiху благовiстя,
13 бо моє ув’язнення за Христа стало вiдомим усiй преторiї та всiм iншим,
14 i бiльшість з братiв у Господi, пiдбадьорившись кайданами моїми, почали смiливiше, безбоязно проповiдувати слово Боже.
15 Деякi, правда, через заздрощі i суперництво, а iншi з доброї волі Христа проповiдують.
16 Однi з суперництва проповiдують Христа не чисто, думаючи збiльшити тягар кайданів моїх,
17 а iншi — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовiстя.
18 Але що до того? Як би не проповiдували Христа, удавано або щиро, я й тому радiю i радiтиму,
19 бо знаю, що це послужить менi на спасiння за вашою молитвою i спiвдiянням Духа Iсуса Христа,
20 при впевненостi й надiї моїй, що я нi в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновеннi i тепер, як i завжди, возвеличиться Христос у тiлi моєму, чи то життям, чи смертю.
21 Бо для мене життя — Христос, i смерть — надбання.
22 Якщо ж життя у плотi дає плiд моєму ділу, то не знаю, що обрати;
23 вабить мене те й інше: маю бажання визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще;
24 а залишатися в плотi потрiбнiше для вас.
25 I я певно знаю, що зостанусь i буду з усiма вами для вашого успiху й радости у вiрi,
26 щоб похвала ваша у Христi Iсусi примножилася через мене, при моєму другому приходi до вас.
27 Тiльки живiть достойно благовiстя Христового, щоб менi, чи прийду я i побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусi, змагаючись однодушно за вiру євангельську.
28 Hе лякайтесь нi в чому противникiв; це для них ознака погибелi, а для вас — спасiння. I це вiд Бога,
29 тому що вам дано ради Христа не тiльки вiрувати в Hього, але й страждати за Hього,
30 таким самим подвигом, який ви бачили в менi i нинi чуєте про мене.
Глава 2
1 Отже, коли є яке втiшення у Христi, коли є яка втiха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя i жалiсливiсть,2 то доповнiть мою радiсть: майте однi думки, майте ту саму любов, будьте однодушнi та однодумнi;
3 нiчого не робiть з суперництва або чванливости, але в покiрностi шануйте один одного вищим за себе.
4 Hе про себе тiльки кожен турбуйся, але кожний i про iнших,
5 бо у вас повиннi бути тi самi почування, як i в Христi Iсусi:
6 Вiн, будучи образом Божим, не вважав за захват бути рiвним Боговi‚
7 але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подiбним до людей, i з вигляду став як чоловiк;
8 упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, i смерти хресної.
9 Тому i Бог звеличив Його i дав Йому iм’я вище над усяке iм’я,
10 щоб перед iменем Iсуса схилилося всяке колiно небесних, земних i пекельних
11 i всякий язик сповiдував, що Господь Iсус Христос у славу Бога Отця.
12 Отже, улюбленi мої, оскільки ви завжди були слухнянi, не тiльки в присутностi моїй, але значно бiльше тепер, пiд час моєї вiдсутности, зi страхом i трепетом дбайте про своє спасiння;
13 тому що Бог створює в нас i хотiння, i дiяння за Своїм благоволiнням.
14 Усе робiть без нарiкання й сумнiву,
15 щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими‚ непорочними серед непокiрного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як свiтила у свiтi,
16 зберiгаючи Слово життя, на похвалу менi в день Христа, що я не даремно біг i не даремно трудився.
17 Та коли я i роблюся жертвою за жертву i служiння вiри вашої, то радію i спiврадiю усiм вам.
18 Про це саме i ви радiйте i спiврадiйте менi.
19 Hадiюсь же в Господi Iсусi незабаром прислати до вас Тимофiя, щоб i я, довiдавшись про вашi обставини, утiшився духом.
20 Бо я нiкого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.
21 Бо всi шукають свого, а не того, що угодно Iсусу Христу.
22 А його вiрнiсть вам вiдома, бо вiн, як син батьковi, служив менi у благовiстуваннi.
23 Отже, я маю надiю послати його негайно, як тiльки дiзнаюсь, що буде зi мною.
24 Я впевнений у Господi, що й сам скоро прийду до вас.
25 А втiм, я вважав за потрiбне послати до вас Епафродита, брата i спiвробiтника та сподвижника мого, а вашого посланника i служителя в потребi моїй,
26 бо вiн дуже бажав бачити всiх вас i тяжко тужив за тим, що до вас дiйшла чутка про його хворобу.
27 Бо вiн був смертельно хворий, але Бог помилував його, i не його тiльки, але й мене, щоб не додалася менi печаль до печалi.
28 Тому я скорiше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зрадiли i я був менше засмучений.
29 Приймiть же його в Господi з усякою радiстю i таких майте в пошанi,
30 бо вiн за дiло Христове близький був до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння менi.
Глава 3
1 Втiм, браття мої, радуйтесь у Господi. Писати про те саме для мене необтяжливо, а для вас повчально.2 Стережiться псiв, стережiться лихих працiвникiв, стережiться обрiзання,
3 бо обрiзання — ми, що служимо Боговi духом i хвалимось Iсусом Христом, а не надiємось на плоть.
4 Хоч я можу надiятись i на плоть. Якщо хто iнший думає надiятись на плоть, то я бiльше,
5 обрiзаний восьмого дня, з роду Iзраїлевого, колiна Венiамінового, єврей з євреїв, за законом фарисей,
6 за ревнiстю — гонитель Церкви Божої, за правдою законною — непорочний.
7 Але те, що для мене було перевагою, заради Христа я вважав за нiщо.
8 Та i все я вважаю за нiщо заради переваги пiзнання Христа Iсуса, Господа мого: для Hього я вiд усього вiдмовився i все вважаю за смiття, щоб придбати Христа
9 i знайтись у Hьому не зi своєю праведнiстю, яка вiд закону, але з тiєю, що через вiру в Христа, з праведнiстю вiд Бога за вiрою;
10 щоб пiзнати Його i силу воскресіння Його, i участь у стражданнях Його, уподiбнюючись смертi Його,
11 щоб досягти воскресіння мертвих.
12 Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Iсус.
13 Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тiльки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед.
14 Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христi Iсусi,
15 отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось iнакше думаєте, то i це Бог вам вiдкриє.
16 Втiм, чого ми досягли, так i повиннi думати i за тим правилом жити.
17 Hаслiдуйте, браття, мене i дивiться на тих, що дiють за образом, який маєте в нас.
18 Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навiть iз сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового.
19 Кiнець їхнiй — погибель, бог їхнiй — черево, i слава їхня — в соромi, вони думають про земне.
20 А наше життя — на небесах, звiдкiля ми чекаємо i Спасителя, Господа нашого Iсуса Христа,
21 Який перемінить тiло смирення нашого так, що воно буде вiдповiдне славному Тiлу Його, силою, якою Вiн дiє i підкоряє Собi все.
Глава 4
1 Отже, браття мої улюбленi й жаданi, радiсть i вiнець мiй, стiйте так у Господi, улюбленi.2 Благаю Єводiю, благаю й Синтихiю мислити те саме в Господi.
3 Так, благаю i тебе, щирий спiвробiтнику, допомагай їм, тим, що в благовiстi працювали разом зi мною i з Климентом та з iншими спiвробiтниками моїми, чиї iмена — в книзi життя.
4 Радійте завжди в Господi, i ще кажу: радійте.
5 Лагiднiсть ваша нехай буде вiдома всiм людям. Господь близько.
6 Hе турбуйтесь нi про що, але завжди в молитвi та проханнi з подякою вiдкривайте свої бажання перед Богом,
7 i мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця вашi й помисли вашi в Христi Iсусi.
8 Hарештi, браття мої, що тiльки iстинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гiдне слави, що тiльки чеснота й похвала, про те помишляйте.
9 Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в менi, те виконуйте, — i Бог миру буде з вами.
10 Я дуже зрадiв у Господi, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви i ранiше турбувались, але вам не сприяли обставини.
11 Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є,
12 умiю жити i в злиднях, вмiю жити i в достатку; вчився всього i в усьому, насичуватись i терпiти голод, бути i в достатку, i в нестатках.
13 Усе можу в Iсусi Христi, Який мене змiцнює.
14 А втiм, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботi.
15 Ви знаєте, филип’яни, що з початку благовiстя, коли я вийшов iз Македонiї, жодна церква не взяла участі у подаванні мені та прийманні мене, крiм вас одних;
16 ви й до Солуня i раз i два присилали менi на потреби.
17 Кажу це не тому, що я шукав подаяння, але шукаю плоду, який примножується на користь вашу.
18 Я одержав усе i маю з достатком; я задоволений, одержавши вiд Епафродита надiслане вами, як запашне курiння, жертву приємну, благоугодну Боговi.
19 Бог мiй нехай сповнить усяку потребу вашу, за багатством Своїм у славi, Христом Iсусом.
20 Боговi ж i Отцевi нашому слава на вiки вiкiв. Амiнь.
21 Вiтайте кожного святого у Христi Iсусi. Вiтають вас усi браття, що перебувають зi мною.
22 Вітають вас усі святі‚ а найбільше з Кесаревого дому.
23 Благодать Господа нашого Iсуса Христа з усiма вами. Амiнь.
