Послання до Тита (UA FIL2004)
Книги > Біблія > Українські переклади > UA FIL2004
Глава 1
1 Павло, раб Божий, апостол же Iсуса Христа, за вiрою обраних Божих i пiзнанням iстини, що належить до благочестя,2 у надiї вiчного життя, яке обiцяв вірний у словi Бог ранiше вiкових часiв,
3 а у свiй час явив Своє слово в проповiдi, довiренiй менi за велiнням Спасителя нашого, Бога, —
4 Титові, iстинному синовi за спiльною вiрою: благодать, милiсть i мир вiд Бога Отця i Господа Iсуса Христа, Спасителя нашого.
5 Для того я залишив тебе на Критi, щоб ти довершив недокiнчене i поставив у всiх мiстах пресвiтерiв, як я тобi наказував:
6 коли хто непорочний, чоловiк однiєї жiнки, дiтей має вiрних, яких не докоряють у розпустi чи непокiрностi.
7 Бо єпископ повинен бути бездоганний, як Божий управитель, не такий‚ що собі догоджає‚ не зухвалий, не гнiвливий, не п’яниця, не забiяка, не користолюбець,
8 а гостинний, благолюбний, цнотливий, справедливий, побожний, стриманий,
9 який дотримується правдивого слова, згiдно з вченням, щоб вiн мав силу й наставляти в здоровому вченнi, i викривати противникiв.
10 Бо є багато непокiрних, марнословiв i обманщикiв, особливо з обрiзаних,
11 яким треба затуляти вуста: вони розбещують цiлi доми, навчаючи чого не слiд, заради ганебної користи.
12 З них же самих один вiршотворець сказав: «Критяни завжди неправдомовцi, злi звiрi, черева ледачi».
13 Свiдчення це справедливе. З цiєї причини викривай їх суворо, щоб вони були здоровi у вiрi,
14 незважаючи на юдейськi байки i накази людей, якi вiдвертаються вiд iстини.
15 Для чистих усе чисте; а для осквернених i невiрних немає нiчого чистого, але оскверненi i розум їхнiй‚ i совiсть.
16 Вони говорять, що знають Бога, а дiлами вiдрiкаються, будучи огидними i нездатними нi до якого доброго дiла.
Глава 2
1 Ти ж говори те, що згiдне iз здоровим вченням:2 щоб старi чоловiки були пильнi, поважнi, доброчеснi, здоровi у вiрi, в любовi, в терпiннi;
3 щоб старi жiнки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не пiдневолювались пияцтву, вчили добра;
4 щоб наставляли молодих любити чоловiкiв, любити дiтей,
5 бути доброчесними, чистими, дбайливими про дiм, добрими, покiрними своїм чоловiкам, щоб не зневажалося слово Боже.
6 Юнакiв також навчай бути доброчесними.
7 У всьому показуй собою взiрець добрих дiл, у навчаннi чистоту, чесність, непошкодженiсть,
8 слово здорове, недокiрливе, щоб противник був осоромлений, не маючи нiчого сказати про вас поганого.
9 Рабiв навчай коритися своїм господарям, догоджати їм у всьому, не перечити,
10 не красти, але виявляти всю добру вiрнiсть, щоб вони в усьому були прикрасою вчення Спасителя нашого Бога.
11 Бо благодать Божа з’явилась, спасенна для всiх людей,
12 яка вчить нас, щоб ми, вiдкинувши нечестя i мирськi похотi, цнотливо, праведно i побожно жили в нинiшньому вiцi,
13 очiкуючи блаженного уповання i явлення слави великого Бога i Спасителя нашого Iсуса Христа,
14 Який дав Себе за нас, щоб визволити нас вiд усякого беззаконня i очистити Собi людей обраних, ревних до добрих дiл.
15 Це говори, наставляй i викривай зi всякою владою, щоб нiхто тобою не нехтував.
Глава 3
1 Hагадуй їм, щоб слухалися i корилися начальству i властям, були готовi на всяке добре дiло,2 нiкого не лихословили, були не сварливi, а тихi i виявляли всяку лагiднiсть до всiх людей.
3 Бо i ми були колись нерозумними, непокiрними, обманутими, рабами похотей i рiзних розкошiв, жили в злобi та в заздрощах, були огидними, ненавидiли один одного.
4 Коли ж з’явилися благодать i людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога,
5 Вiн спас нас не за дiла праведности, якi б ми вчинили, а з Своєї милости, через купiль вiдродження i оновлення Святим Духом,
6 Якого щедро вилив на нас через Iсуса Христа Спасителя нашого,
7 щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вiчного життя.
8 Слово це вiрне; i я хочу, щоб ти пiдтверджував це, щоб тi, якi увiрували в Бога, дбали бути ревними до добрих дiл: це добре i корисне людям.
9 Hерозумних же змагань‚ i родоводiв, i суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некориснi i марнi.
10 Єретика‚ пiсля першого i другого напоумлення‚ цурайся,
11 знаючи, що такий розбестився i грiшить, будучи самозасудженим.
12 Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспiши прийти до мене в Hiкополь, бо я вирiшив провести там зиму.
13 Законника Зину та Аполлоса потурбуйся вiдправити так, щоб у них нi в чому не було нестатку.
14 Hехай i нашi вчаться дбати про добрi дiла, в задоволеннi необхiдних потреб, щоб не були безплiднi.
15 Вiтають тебе всi, що перебувають зi мною. Вiтай тих, хто любить нас у вiрi. Благодать з усiма вами. Амiнь.
