Перше послання до Солунян (UA FIL2004)
Книги > Біблія > Українські переклади > UA FIL2004
Глава 1
1 Павло‚ i Силуан‚ i Тимофiй — церквi Солунській в Бозi Отцi i Господi Iсусi Христi: благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.2 Завжди дякуємо Боговi за всiх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,
3 безперестанно пам’ятаючи про ваше дiло вiри, i труд любови, i терпiння уповання на Господа нашого Iсуса Христа перед Богом i Отцем нашим,
4 знаючи обрання ваше, улюбленi Богом браття;
5 тому що наше благовiстування у вас було не лише в словi, але і в силi, i у Святому Дусi, i з багатьма свiдченнями, як ви самi знаєте‚ якi ми були мiж вами для вас.
6 I ви стали наслiдувачами нам i Господевi, прийнявши слово при багатьох скорботах з радiстю Духа Святого,
7 так що ви стали зразком для всiх вiруючих у Македонiї та Ахайї.
8 Бо вiд вас рознеслося слово Господнє не тiльки в Македонiї та Ахайї, але і в усякому мiсцi пройшла слава про вiру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це.
9 Бо вони самi звіщають про нас, яким був наш вхiд до вас, i як ви навернулися до Бога вiд iдолiв, щоб служити Боговi Живому i iстинному
10 i чекати з небес Сина Його, Якого Вiн воскресив з мертвих, Iсуса, що визволяє нас вiд майбутнього гнiву.
Глава 2
1 Ви самi знаєте, браття, про наш вхiд до вас, що вiн не був даремний;2 але, спершу постраждавши i зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмiлились у Боговi нашому проповiдувати вам благовiстя Боже з великим подвигом.
3 Бо в нашому вченнi нема нi омани, нi нечистих спонукань, нi лукавства;
4 але, оскільки Бог визнав нас гiдними, щоб доручити нам благовiстування, то ми так i говоримо, догоджаючи не людям, а Боговi, Який випробовує серця нашi.
5 Бо нiколи не було в нас перед вами нi слова омани, як ви знаєте, нi користи: Бог свiдок!
6 Hе шукаємо слави людської нi вiд вас, нi вiд iнших:
7 ми могли прийти з поважнiстю, як апостоли Христовi, але були тихi серед вас, як годувальниця, що нiжно поводиться з дiтьми своїми.
8 Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тiльки благовiстя Боже, але й душi нашi, тому що ви стали нам любi.
9 Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш i подвиг: вночi i вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповiдували благовiстя Боже.
10 Свiдки ви i Бог, як свято i праведно та бездоганно ми поводились серед вас, вiруючих,
11 тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дiтей своїх,
12 ми просили i переконували та благали дiяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство i славу.
13 Тому i ми безперестанно дякуємо Боговi, що‚ прийнявши вiд нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є iстинно, яке i дiє у вас, вiруючих.
14 Бо ви, браття, стали наслiдувачами церков Божих у Христi Iсусi, якi знаходяться в Юдеї, бо i ви те саме перетерпiли вiд своїх єдиноплемiнникiв, що й тi вiд юдеїв,
15 якi вбили i Господа Iсуса i Його пророкiв, i нас вигнали, i Боговi не догоджають, i всiм людям противляться,
16 якi забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, i через це поповнюють завжди мiру грiхiв своїх; та наближається на них гнiв до кiнця.
17 Ми ж, браття, розлучившись iз вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з бiльшим бажанням прагнули побачити лице ваше.
18 I тому ми, я‚ Павло, i один раз i вдруге хотiли прийти до вас, та перешкодив нам сатана.
19 Бо хто наша надiя, або радiсть, або вiнець похвали? Хiба i не ви перед Господом нашим Iсусом Христом у пришестя Його?
20 Бо ви — слава наша i радiсть.
Глава 3
1 I тому, не стерпiвши бiльше, ми захотiли зостатися в Афiнах однi2 і послали Тимофiя, брата нашого i служителя Божого та спiвпрацівника нашого у благовiстуваннi Христовому, щоб утвердити вас i втiшити у вiрi вашiй,
3 щоб нiхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самi знаєте, що нам так судилося.
4 Бо ми й тодi, коли були у вас, передрiкали вам, що маємо страждати, як i сталося, i ви знаєте.
5 Тому i я, не стерпiвши бiльше, послав довiдатися про вiру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник i не став марним труд наш.
6 Тепер же, коли прийшов до нас вiд вас Тимофiй i принiс нам добру звiстку про вiру i любов вашу, i що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як i ми вас,
7 то ми, при всiй скорботi i нуждi нашiй‚ втiшалися за вас, браття, заради вашої вiри;
8 бо тепер ми живi, коли ви перебуваєте в Господi.
9 Яку подяку ми можемо скласти Боговi за вас, за всю радiсть, якою радiємо за вас перед Богом нашим,
10 i вночi i вдень якнайревнiше молячись, щоб побачити лице ваше i довершити те, чого не вистачило вiри вашiй?
11 Сам же Бог i Отець наш i Господь наш Iсус Христос нехай i направить шлях наш до вас.
12 А вас Господь нехай виповнить i збагатить любов’ю один до одного i до всiх, як і наша є до вас,
13 щоб утвердити серця вашi непорочними у святинi перед Богом i Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Iсуса Христа з усiма святими Його. Амiнь.
Глава 4
1 Тим-то, браття, просимо i благаємо вас Христом Iсусом, щоб ви, прийнявши вiд нас, як належить вам поводитись i догоджати Боговi, у тому ще бiльше зростали,2 бо ви знаєте, якi заповiдi ми дали вам вiд Господа Iсуса.
3 Бо воля Божа є святiсть ваша, щоб ви стримувалися вiд блуду;
4 щоб кожний iз вас мiг утримувати свiй сосуд у святостi й честi,
5 а не в пристрастi похітливій, як язичники, що не знають Бога;
6 щоб ви нi в чому не поводились iз братом своїм протизаконно i користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як i ранiш ми говорили вам i свiдчили.
7 Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости.
8 Отже, непокiрливий непокiрний не людинi, а Боговi, Який i дав нам Духа Свого Святого.
9 Про братолюбнiсть же нема потреби писати вам; бо ви самi навченi Богом любити один одного,
10 бо ви так i поводитесь iз усiма браттями по всiй Македонiї. Благаємо ж вас, браття, досягати бiльшого
11 і старанно дбати про те, щоб жити спокiйно, робити своє дiло i працювати своїми власними руками, як ми наказували вам:
12 щоб ви поводилися благопристойно перед зовнiшнiми i нi в чому не мали нестачі.
13 Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнаннi про померлих, щоб ви не сумували, як iншi, що не мають надiї.
14 Бо коли ми вiруємо, що Ісус помер i воскрес, то й померлих в Iсусi Бог приведе з Hим.
15 Бо це говоримо вам словом Господнiм, що ми, якi живемо i залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих,
16 тому що сам Господь у час сповiщення, при голосi архангела i сурми Божої, зiйде з неба, i мертвi у Христi воскреснуть ранiш;
17 потiм ми, що лишились живими, разом з ними будемо пiднесенi на хмарах назустрiч Господевi у повiтря i так завжди з Господом будемо.
18 Отже, втiшайте один одного цими словами.
Глава 5
1 Про часи ж i терміни, браття, нема потреби вам писати,2 бо ви самi достовiрно знаєте, що день Господнiй так прийде, як злодiй уночi.
3 Бо коли говоритимуть: «мир i безпека»‚ тодi несподiвано прийде на них погибель, подiбно як біль тієї, що носить в утробi, i не уникнуть.
4 Але ви, браття, не в темрявi, щоб день застав вас, як злодiй;
5 бо всi ви — сини свiтла i сини дня: ми — не сини ночi, анi темряви.
6 Отже, не будемо спати, як i iншi, а пильнуймо i будьмо тверезі.
7 Бо тi, що сплять, вночi сплять, i тi, що упиваються, вночi упиваються.
8 Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезi, одягнувшись у броню вiри й любови та в шолом надiї на спасiння,
9 тому що Бог визначив нас не для гнiву, а на одержання спасiння через Господа нашого Iсуса Христа,
10 Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим.
11 Тому втiшайте один одного i повчайте один одного, як ви i робите.
12 Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, i предстоятелiв ваших у Господi, i тих, що наставляють вас,
13 i шанувати їх з великою любов’ю за дiло їхнє; будьте в мирi мiж собою.
14 Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втiшайте малодушних, пiдтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всiх.
15 Пильнуйте, щоб хто кому не вiдплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному i всiм.
16 Завжди радiйте.
17 Безперестанно молiться.
18 За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi.
19 Духа не вгашайте.
20 Пророцтва не зневажайте.
21 Все дослiджуйте, доброго тримайтеся.
22 Утримуйтесь вiд усякого зла.
23 Сам же Бог миру нехай освятить вас у всiй повнотi, i ваш дух, i душа, i тiло у всiй цiлостi нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Iсуса Христа.
24 Вiрний, Хто кличе вас, Який i сотворить це.
25 Браття! Молiться за нас.
26 Вiтайте всiх братiв цiлуванням святим.
27 Заклинаю вас Господом прочитати це послання всiм святим браттям.
28 Благодать Господа нашого Iсуса Христа з вами. Амiнь.
