Друге послання апостола Петра (UA FIL2004)
Книги > Біблія > Українські переклади > UA FIL2004
Глава 1
1 Симон Петро, раб i апостол Iсуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцiнну вiру в правдi Бога нашого i Спасителя Iсуса Христа:2 благодать i мир вам нехай помножиться в пiзнаннi Бога i Христа Iсуса, Господа нашого.
3 Тому що вiд Божественної сили Його даровано нам усе потрiбне для життя i благочестя, через пiзнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
4 якими дарованi нам великi й дорогоцiннi обiтницi, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, вiддалившись вiд пануючого в свiтi розтлiння похiттю:
5 ви ж, докладаючи до цього всю стараннiсть, покажiть у вашiй вiрi чесноту, в чеснотi розсудливiсть,
6 в розсудливостi стриманiсть, у стриманостi терпiння, у терпiннi благочестя,
7 в благочестi братолюбство, у братолюбстві любов.
8 Якщо це у вас є i примножується, то ви не залишитесь без успiху i плоду в пiзнаннi Господа нашого Iсуса Христа.
9 А в кого цього немає, той слiпий, закрив очi, забув про очищення давнiх грiхiв своїх.
10 Тому, браття, усе бiльше i бiльше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так дiючи, ви нiколи не спiткнетесь,
11 бо так вiдкриється для вас вiльний вхiд до вiчного Царства Господа нашого i Спасителя Iсуса Христа.
12 Заради того я нiколи не перестану нагадувати вам про це, хоч i ви знаєте i утвердженi у справжнiй iстинi.
13 Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тiлi, спонукати вас нагадуванням,
14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як i Господь наш Iсус Христос вiдкрив менi.
15 Буду ж старатися, щоб ви i по вiдходi моїм пам’ятали це.
16 Бо ми сповiстили вам силу i пришестя Господа нашого Iсуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величi.
17 Бо Вiн прийняв вiд Бога Отця честь i славу, коли вiд величної слави дiйшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мiй улюблений, у Якому Моє благоволiння».
18 I цей голос, що зiйшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горi святiй.
19 До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших.
20 Знайте насамперед те, що нiяке пророцтво в Писаннi не залежить вiд власного вирішення.
21 Бо нiколи не було пророцтва з людської волi, а промовляли його святi Божi люди, натхнені Духом Святим.
Глава 2
1 Були i лжепророки серед людей, як i у вас будуть лжевчителi, якi внесуть згубнi єресi i, вiдрiкшись вiд Владики, Який вiдкупив їх, накличуть на себе скору погибель.2 I багато наслiдують їхню розпусту‚ i через них дорога iстини буде в ганьбi.
3 I через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий‚ i загибель їхня не дрiмає.
4 Бо якщо Бог не помилував ангелiв, якi згрiшили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, вiддав зберiгати їх на суд для покарання;
5 i якщо не пощадив першого свiту, а у восьми душах зберiг родину Hоя, проповiдника правди, коли навiв потоп на свiт нечестивих;
6 i якщо мiста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнiм нечестивцям,
7 а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив‚ —
8 бо цей праведник, живучи серед них, бачив i чув беззаконнi дiла їхнi i тим щодня мучив свою праведну душу, —
9 то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих вiд спокуси, а беззаконникiв тримати на день суду, для покарання,
10 а найпаче тих, що йдуть услiд за гидкою похiттю плотською, зневажають начальства, зухвалi, самодогiдливi, не бояться злословити вищих,
11 тодi як i ангели, перевершуючи їх мiццю i силою, не промовляють на них перед Господом докiрливого суду.
12 Вони, як безмовнi тварини, що за своєю природою призначенi на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розумiють, у розтлiннi своєму знищаться,
13 вони одержать вiдплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкiш; сквернителi та соромiтники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами;
14 очi у них сповненi блудодiяння i безперестанного грiха, вони зваблюють душi неутвердженi; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття.
15 Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слiдом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну,
16 але був викритий у своєму беззаконнi: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка.
17 Це безводнi джерела, iмла та хмари, що їх жене вiтер; для них приготований морок вiчної темряви.
18 Бо, висловлюючи надуте пустослiв’я, вони ловлять у плотськi похотi i розпусту усіх, якi ледве вiдстали вiд тих‚ що живуть в оманi.
19 Обiцяють їм волю, будучи самi рабами тлiння; бо хто ким буває переможений, той тому i раб.
20 Бо якщо, позбавившись скверни свiту через пiзнання Господа i Спасителя нашого Iсуса Христа, вони знов заплутуються в нiй i перемагаються нею, то останнє буває для них гiрше за перше.
21 Краще було б їм не пiзнати дороги правди, нiж, пiзнавши її, повернутися назад вiд переданої їм святої заповiдi.
22 Але з ними трапляється за правдивим прислiв’ям: «пес повертається до своєї блювотини» i «помита свиня йде валятися в багно».
Глава 3
1 Це вже друге послання пишу вам, улюбленi; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розумiння,2 щоб ви пам’ятали слова, ранiше сказанi святими пророками, i заповiдь Господа i Спасителя, передану апостолами вашими.
3 Hасамперед знайте, що в останнi днi прийдуть зухвалi хулителi, якi чинитимуть за своїми похотями
4 i казатимуть: «Де обiтниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, вiд початку творiння, все залишається так само».
5 Тi, котрi так думають, не знають, що небеса були споконвiку‚ i земля створена була Словом Божим з води i водою;
6 тому i тодiшнiй свiт загинув, затоплений водою.
7 А нинiшнi небеса i земля, якi утримуються тим же словом, зберiгаються для вогню на день суду i погибелi нечестивих людей.
8 Єдине ж не повинно бути приховане вiд вас, улюбленi, що у Господа один день, як тисяча рокiв, i тисяча рокiв, як один день.
9 Hе зволікає Господь з виконанням обiтницi, як деякi вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усi прийшли до покаяння.
10 Прийде ж день Господнiй, як тать уночi, i тодi небеса з шумом перейдуть, а стихiї, розпалившись, зруйнуються, земля i всi дiла на нiй згорять.
11 Якщо так усе це зруйнується, то якими слiд бути у святому життi i благочестi вам,
12 що чекають i бажають пришестя дня Божого, коли розпаленi небеса зруйнуються i розпаленi стихiї розтопляться?
13 А втiм, за Його обiтницею, ми чекаємо нового неба i нової землi, на яких живе правда.
14 Отже, улюбленi, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Hим неоскверненими i непорочними в мирi;
15 i довготерпiння Господа нашого вважайте спасiнням, як і улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрiстю‚ написав вам,
16 як вiн говорить про все це i в усiх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозумiле, так що неуки i нестiйкi перекручують, як i iншi Писання, на свою власну погибель.
17 Отже, ви, улюбленi, будучи попередженими про це, бережiться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконникiв i не вiдпасти вiд свого утвердження,
18 але зростайте в благодатi i пiзнаннi Господа нашого i Спасителя Iсуса Христа. Йому слава i нинi i в день вiчний. Амiнь.
